-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив фальшува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   фальшу́ймо
2 особа фальшу́й фальшу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа фальшува́тиму фальшува́тимемо, фальшува́тимем
2 особа фальшува́тимеш фальшува́тимете
3 особа фальшува́тиме фальшува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа фальшу́ю фальшу́ємо, фальшу́єм
2 особа фальшу́єш фальшу́єте
3 особа фальшу́є фальшу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
фальшу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. фальшува́в фальшува́ли
жін. р. фальшува́ла
сер. р. фальшува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
фальшо́ваний
Безособова форма
фальшо́вано
Дієприслівник
фальшува́вши

Словник синонімів

ЛИЦЕМІ́РИТИ (діяти лицемірно, виявляти нещирість), КРИВИ́ТИ ДУШЕ́Ю[СЕ́РЦЕМ], ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬШИ́ВИТИ, КРИВОДУ́ШИТИрідше,ФАРИСЕ́ЙСТВУВАТИрідше,ДВОЇ́ТИдіал.;ЛУКА́ВИТИ (хитрувати, приховуючи правду); ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі); ХАНЖИ́ТИрозм. (удавати з себе набожного або доброчесного). Він спер голову на руку і глядів, немов безтямки, вперед себе. А що не вмів лицемірити і причаюватися, так завважив Івоніка відразу його смуток (О. Кобилянська); - Не забувайте діда, дітки... Я любив вас .. як власну душу... Нічого не обіцяли внуки. Діти, як відомо, кривити душею не вміють (Ю. Збанацький); За зраду [Любов Прохорівна] мусила кривити серцем (І. Ле); Бугор задумався на мить, потім вигукнув ще рішучіше: - Скрізь фальшують! Нам до одуріння товчуть: будь чесний, справедливий, а самі? (О. Гончар); - Ніколи на світі, одним поглядом, одним спогадом не дурив я тебе, не фальшивив перед тобою! (І. Франко); - І батько тобі добра бажав.. Бережи, Наталю, дочку, сказав. Учи її, щоб чесною була, прямою, щоб не криводушила (А. Хижняк); Річ у тому, що в нас дві шкали моральних цінностей, що ми тиражуємо бездуховність, що ми часто фарисействуємо, і все те відгукується людськими вчинками, які потім нас дивують і приголомшують (з газети); З такою людиною, напевне, добре буде працювати. Цей не з гнучкохребетних, ніколи двоїти не буде (М. Стельмах); [Грицько:] Як не лукавить чоловік, по правді каже, по правді робе, - ото й щирість буде (Панас Мирний); Вдень, навіть взимку, я ще міг сяк-так хитрувати, але ввечері діло моє було гибле: мати, гримнувши в сотий раз на оглашенного читальника, задмухувала сліпака (М. Стельмах); Виконуючи своє зобов’язання, забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Ф. Бурлака).
ПІДРОБЛЯ́ТИ[ПІДРО́БЛЮВАТИрідше] (виготовляти річ, подібну до іншої), ІМІТУВА́ТИ, ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬСИФІКУВА́ТИ (перев. з корисливою метою). - Док.: підроби́ти, сфальшува́ти, сфальсифікува́ти. Він дістає в гітлерівській управі чисті бланки з німецькими печатками, посвідки для підпільників, підробляє документи (Д. Бедзик); Щоб надати буку "благороднішого" вигляду, його імітують під горіх або червоне дерево (з газети); - Ви в процесах фальшували свідоцтво (І. Франко).
ФАЛЬШУВА́ТИ (спотворювати звуки під час співу, гри на музичних інструментах), ФАЛЬШИ́ВИТИ, ДЕТОНУВА́ТИкнижн. (брати невірний тон); РІЗНИ́ТИрідше (виділяючись з ансамблю). - Док.: сфальшува́ти, сфальши́вити. Спів не йшов йому доладно. Тому Болотневич визвірився на нього і шепнув сердито: - Не фальшуйте (Лесь Мартович); Музики починають фальшивить і змовкають на якомусь дикому акорді (С. Васильченко); Він усе життя детонував, співаючи; Люди, як видно, дуже добре позаучували мелодії пісень, бо співали гармонічно й не різнили (І. Нечуй-Левицький).