ПОЛА́ (край кожної з половин одягу, що розгортаються спереду), ПРИПІ́Л, ПРИПОЛАрозм.,ОМЕ́Тзаст., ЗАПО́ЛАдіал.;ФА́ЛДА (у чоловічому одязі з розрізом). Заревли мотори. Поли майорової шинелі забилися у цьому вихорові (П. Автомонов); Набравши повний припіл грушок, пошкандибала стара сновида, натужно спираючись на сукуватого костура (І. Стеценко); Маля в приполу горне мати (М. Масло); Спадає росою [миро] І на шитії омети ризи дорогої (Т. Шевченко); -Вдосвіта, поки народ іще в дворі не заворушивсь, повз кошару йдучи, ягня - під заполу (А. Головко); Сукман шиється з фалдами (О. Воропай).

СКЛА́ДКАперев. мн. (складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; такий згин на тканині), ФА́ЛДА, ЗГО́РТКА, БГА́НКА, ЗАЛО́Мрідше.Він саме, попихкуючи люлькою, картинно стояв у свиті з рясними складками і сивій смушевій шапці (М. Стельмах); Марія обтягувала на собі спідницю, поправляла дрібні фалди (І. Нечуй-Левицький); Одежа червона важкими згортками пада униз (Дніпрова Чайка); Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старішій, - широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п’ят (Леся Українка). - Пор. збо́рка.