фазувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | фазува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | фазу́ймо | |
| 2 особа | фазу́й | фазу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фазува́тиму | фазува́тимемо, фазува́тимем |
| 2 особа | фазува́тимеш | фазува́тимете |
| 3 особа | фазува́тиме | фазува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | фазу́ю | фазу́ємо, фазу́єм |
| 2 особа | фазу́єш | фазу́єте |
| 3 особа | фазу́є | фазу́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| фазу́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | фазува́в | фазува́ли |
| жін. р. | фазува́ла | |
| сер. р. | фазува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| фазува́вши | ||