уї́жджений
1
дієприкметник
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уї́жджений | уї́жджена | уї́жджене | уї́жджені |
| родовий | уї́ждженого | уї́ждженої | уї́ждженого | уї́жджених |
| давальний | уї́ждженому | уї́ждженій | уї́ждженому | уї́ждженим |
| знахідний | уї́жджений | уї́жджену | уї́жджене | уї́жджені |
| орудний | уї́ждженим | уї́ждженою | уї́ждженим | уї́ждженими |
| місцевий | на/в уї́ждженому, уї́ждженім | на/в уї́ждженій | на/в уї́ждженому, уї́ждженім | на/в уї́жджених |
НАЇ́ЖДЖЕНИЙ (про шлях, дорогу - який став рівним, гладеньким від частої й тривалої їзди), УЇ́ЖДЖЕНИЙ [В’Ї́ЖДЖЕНИЙ], РОЗ’Ї́ЖДЖЕНИЙ, УТОРО́ВАНИЙ [ВТОРО́ВАНИЙ], ТОРО́ВАНИЙ, НАКО́ЧЕНИЙ, УКО́ЧЕНИЙ [ВКО́ЧЕНИЙ], НАТЕ́РТИЙ рідше, УТЕ́РТИЙ [ВТЕ́РТИЙ] рідше, НАКА́ТАНИЙ розм., УБИ́ТИЙ [ВБИ́ТИЙ] розм.; БИ́ТИЙ (уторований і широкий, довгий); УТРАМБО́ВАНИЙ [ВТРАМБО́ВАНИЙ] (про поверхню землі - твердий, ущільнений, рівний від їзди, ходіння, ударяння тощо). Дорога до Яблунівки була гладко наїжджена, сніг утрамбований автомашинами (Д. Бедзик); Віз весело заторохкотів залізними шинами по в’їждженій дорозі (О. Донченко); Шлях, битий, вторований, ..перетинав степ з півдня на схід, від обрію до обрію (Н. Рибак); Потім вискакує [Олег] на коня і першим вилітає на торовану путь (Д. Міщенко); Добре, хоч дорога накочена, - не грузнеш у снігу... (А. Тесленко); Дорога на Тартаку через Дальник рівна і вкочена, мов дзвін (В. Кучер); Колеса покотилися по сухій, утертій дорозі (В. Гжицький); Фельдшер ще поправив кожуха, хоча той не сповз; дорога рівна, накатана, та й поранений лежав нерухомо (П. Автомонов); Вам здається, що ви їдете не по вбитій дорозі зеленого степу, а якимсь невідомим краєм краси та чару (Панас Мирний); Широкий битий гостинець тягнувся.. серед зеленого лісу (Н. Кобринська); Поки колісниці котилися утрамбованими шляхами Фракії й Македонії, все йшло добре (С. Скляренко).