-1-
дієслово недоконаного виду
(долати якусь відстань) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив уїжджа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уїжджа́ймо
2 особа уїжджа́й уїжджа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уїжджа́тиму уїжджа́тимемо, уїжджа́тимем
2 особа уїжджа́тимеш уїжджа́тимете
3 особа уїжджа́тиме уїжджа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уїжджа́ю уїжджа́ємо, уїжджа́єм
2 особа уїжджа́єш уїжджа́єте
3 особа уїжджа́є уїжджа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уїжджа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уїжджа́в уїжджа́ли
жін. р. уїжджа́ла
сер. р. уїжджа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уїжджа́вши
-2-
дієслово недоконаного виду
(потрапляти в середину)

Словник відмінків

Інфінітив уїжджа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уїжджа́ймо
2 особа уїжджа́й уїжджа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уїжджа́тиму уїжджа́тимемо, уїжджа́тимем
2 особа уїжджа́тимеш уїжджа́тимете
3 особа уїжджа́тиме уїжджа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уїжджа́ю уїжджа́ємо, уїжджа́єм
2 особа уїжджа́єш уїжджа́єте
3 особа уїжджа́є уїжджа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уїжджа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уїжджа́в уїжджа́ли
жін. р. уїжджа́ла
сер. р. уїжджа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уїжджа́вши

Словник відмінків

Інфінітив уїжджа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уїжджа́ймо
2 особа уїжджа́й уїжджа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уїжджа́тиму уїжджа́тимемо, уїжджа́тимем
2 особа уїжджа́тимеш уїжджа́тимете
3 особа уїжджа́тиме уїжджа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уїжджа́ю уїжджа́ємо, уїжджа́єм
2 особа уїжджа́єш уїжджа́єте
3 особа уїжджа́є уїжджа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уїжджа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уїжджа́в уїжджа́ли
жін. р. уїжджа́ла
сер. р. уїжджа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уїжджа́вши

Словник синонімів

В’ЇЖДЖА́ТИ[УЇЖДЖА́ТИ] (їдучи, потрапляти в межі, всередину чогось),В’ЇЗДИ́ТИ[УЇЗДИ́ТИ], ЗАЇЖДЖА́ТИ, ЗАЇЗДИ́ТИ, ВКО́ЧУВАТИ[УКО́ЧУВАТИ]розм.,ВКО́ЧУВАТИСЯ[УКО́ЧУВАТИСЯ]розм.; ВЛІТА́ТИ, ВСКА́КУВАТИ[УСКА́КУВАТИ] (швидко). - Док.: в’ї́хати[уї́хати], заї́хати, вкоти́ти[укоти́ти], вкоти́тися[укоти́тися], влеті́ти, вско́чити[уско́чити]. У двір в’їжджала ціла валка карет (І. Нечуй-Левицький); Коні були добрі, і за годину загін в’їхав у мовчазний зимовий ліс (О. Донченко); В село в’їздили [партизани] з піснями (Ю. Яновський); Коли це ворота рип: заїжджають до двору черкеси в шапках (Григорій Тютюнник); Залізна брама стояла широко отворена, і віз за возом заїздив на подвір’я (О. Кобилянська); Коли Гарецький вкотив на подвір’я Огієвських, Таїсія Федорівна.. не впізнала, хто завітав до них (П. Кочура); Потім віз м’яко вкотився на подвір’я, зафоркали коні, загриміли двері (М. Стельмах); На повній швидкості автомобілі влітають у Чаплинку (О. Гончар); Ізяслав ускочив у Київ, увірвався слідом за товарами Долгорукого, які везли на поживність киянам (П. Загребельний).