уінтимнюватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уінти́мнюватися, уінти́мнюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уінти́мнюватиметься уінти́мнюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уінти́мнюється уінти́мнюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уінти́мнюючись*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уінти́мнювався, уінти́мнювавсь уінти́мнювалися, уінти́мнювались
жін. р. уінти́мнювалася, уінти́мнювалась
сер. р. уінти́мнювалося, уінти́мнювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уінти́мнювавшись