уінтимнювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уінти́мнювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уінти́мнюймо | |
| 2 особа | уінти́мнюй | уінти́мнюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уінти́мнюватиму | уінти́мнюватимемо, уінти́мнюватимем |
| 2 особа | уінти́мнюватимеш | уінти́мнюватимете |
| 3 особа | уінти́мнюватиме | уінти́мнюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уінти́мнюю | уінти́мнюємо, уінти́мнюєм |
| 2 особа | уінти́мнюєш | уінти́мнюєте |
| 3 особа | уінти́мнює | уінти́мнюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уінти́мнюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уінти́мнював | уінти́мнювали |
| жін. р. | уінти́мнювала | |
| сер. р. | уінти́мнювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уінти́мнюваний | ||
| Безособова форма | ||
| уінти́мнювано | ||
| Дієприслівник | ||
| уінти́мнювавши | ||