уінтимнювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уінти́мнювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уінти́мнюймо
2 особа уінти́мнюй уінти́мнюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уінти́мнюватиму уінти́мнюватимемо, уінти́мнюватимем
2 особа уінти́мнюватимеш уінти́мнюватимете
3 особа уінти́мнюватиме уінти́мнюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уінти́мнюю уінти́мнюємо, уінти́мнюєм
2 особа уінти́мнюєш уінти́мнюєте
3 особа уінти́мнює уінти́мнюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уінти́мнюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уінти́мнював уінти́мнювали
жін. р. уінти́мнювала
сер. р. уінти́мнювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уінти́мнюваний
Безособова форма
уінти́мнювано
Дієприслівник
уінти́мнювавши