ПІДКОРИ́ТИ (поставити когось у залежність від себе, силою змусити коритися своїй волі), ПОКОРИ́ТИ, СКОРИ́ТИ, ОПАНУВА́ТИ, ЗНЕВО́ЛИТИ, ПРИНЕВО́ЛИТИ, ПРИБРА́ТИ ДО РУК, УЯРМИ́ТИ, ПІДХИЛИ́ТИрозм., СХИЛИ́ТИрозм., ПІДГОРНУ́ТИ розм., ПОСІ́СТИрозм.,ОСІДЛА́ТИрозм., СКРУТИ́ТИпідсил. розм.; ПІДВЕРНУ́ТИ, ПІДБИ́ТИ (також із сл. під свою руку). - Недок.: підкоря́ти[підко́рюватирідше], покоря́ти, скоря́ти, кори́тирідшеопано́вувати, знево́лювати, принево́лювати, прибира́ти до рук, уя́рмлювати[уярмля́ти], підхиля́ти, схиля́ти, підгорта́ти[підгортувати], посіда́ти, скру́чувати, підверта́ти, підбива́ти. Негайно маю відшукати Доната й сказати йому про все. Він не підкорив мою волю, не приневолив її (Є. Гуцало); Вірив [Юр], що покорить собі й цю дівчину, як покорив свою долю (Г. Хоткевич); - Кого випихаєш?Мене?Старшину?..Цепа з бляхою почеплю і курей заберу, і тебе скорю (О. Ковінька); Він зайшов у те село з паном Косціцьким, котрого вмів був цілковито опанувати (І. Франко); Чи ти справді певен, що можеш зневолити мене, переінакшити, що.. зможеш видерти, виграбувати з мене й душу? (О. Гончар); Ощадлива Векла почала потроху прибирати його до рук. Нашила десяток кофтин і послала Василя торгувати на базар (М. Чабанівський); Ви хочете нас уярмить?Дарма! (М. Бажан); Грицько бачив: Чіпка хоч кого підхилить під себе - і.. боявся за Христю (Панас Мирний); Духа твого ніхто не міг схилить (Д. Павличко); - Це багацьке товариство. Воно хоче підгорнути під себе громаду (Б. Грінченко); - Все думаю, хто кого посідає - сильний безсильного, чи безсильний того? (Марко Вовчок); - От так Марфа! Такого хлопця вирішила осідлати (Ю. Збанацький); - Завзятий, завзятий!Цього не скрутять куркулі (М. Стельмах); - Всім світом буде управляти [Енеїв рід], По всіх усюдах воювати, Підверне всіх собі під спід (І. Котляревський); Загордився купецький Новгород, сам хотів жити, а його хотіли підбити під свою руку владимиро-суздальські князі (А. Хижняк).

ПОНЕВО́ЛЮВАТИкого,що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ[УЯРМЛЯ́ТИ], ЗАКАБАЛЯ́ТИрідше,ЗАНЕВО́ЛЮВАТИзаст., розм.,РАБУВА́ТИким, чим, діал.;ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). - Док.: понево́лити, знево́лити, уярми́ти, закабали́ти, занево́лити, покріпа́чити. Після визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького російський уряд поневолив Лівобережну та повернув польським магнатам Правобережну Україну (з газети); Чи ти [фашист] справді певен, що можеш зневолити мене, переінакшити, що, як здер з мене чоботи, так само зможеш видерти, виграбувати з мене й душу? (О. Гончар); Зухвалого Варяга син Слов’янських переміг богів; Необережний крок один Країну вільну уярмив! (переклад за ред. М. Рильського); Князі та їх бояри всіма правдами й неправдами відбирали землю у вільних смердів, а їх самих закабаляли (з підручника); Голод 1933 року цілковито заневолив традиційне українське село (з журналу); Довго ним [мужиком] ми рабували: кров лилась, свистів батіг (П. Грабовський).