утілюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уті́люваний уті́лювана уті́люване уті́лювані
родовий уті́люваного уті́люваної уті́люваного уті́люваних
давальний уті́люваному уті́люваній уті́люваному уті́люваним
знахідний уті́люваний, уті́люваного уті́лювану уті́люване уті́лювані, уті́люваних
орудний уті́люваним уті́люваною уті́люваним уті́люваними
місцевий на/в уті́люваному, уті́люванім на/в уті́люваній на/в уті́люваному, уті́люванім на/в уті́люваних