утрадиційнитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | утрадиці́йнитися, утрадиці́йнитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | утрадиці́йниться | утрадиці́йняться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утрадиці́йнився, утрадиці́йнивсь | утрадиці́йнилися, утрадиці́йнились |
| жін.р. | утрадиці́йнилася, утрадиці́йнилась | |
| сер.р. | утрадиці́йнилося, утрадиці́йнилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| утрадиці́йнившись | ||