ПОЯ́СНЮВАТИщо (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ’Я́СНЮВАТИ[РОЗ’ЯСНЯ́ТИ], ТРАКТУВА́ТИперев. книжн.,ПОЯСНЯ́ТИзаст.;З’ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИрозм.,ОБ’ЯСНЯТИзаст.,ЯСУВА́ТИзаст.,ВИЯ́СНЮВАТИ[ВИЯСНЯ́ТИ]діал.; МОТИВУВА́ТИчим,ПРИПИ́СУВАТИчому (розкривати причини якоїсь дії чи явища); УТО́ЧНЮВАТИ[УТОЧНЯ́ТИ], ДЕТАЛІЗУВА́ТИ (пояснювати з більшою точністю). - Док.: поясни́ти, роз’ясни́ти, з’ясува́ти, ви́світлити, освітли́ти, об’ясни́ти, ви́яснити, ви́толкуватизаст.приписа́ти, уточни́ти. - Револьвер, - пояснював потім папа, - коли стріляєш, треба держати зовсім вгору, а то, дійсно, можна в когось влучити (Ю. Смолич); Терпляче роз’яснюють [комісари], що відступати необхідно, що такий наказ штабарму (О. Гончар); Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! (М. Коцюбинський); Він натхненно і влучно Нас научав про природу і міць тих істот несмертельних І таємниці всесвітні глибоким з’ясовував словом (переклад М. Зерова); В журналах вона.. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О. Донченко); Не моя вина, коли мама загубила того листа чи забула про нього (бо не знаю, чим іншим об’яснити те, чому вона не послала його) (Леся Українка); Демид почав йому виясняти, через віщо його знання нездатне (Б. Грінченко); Юнак, сумуючи, зорив Спустілу польову рівнину, І смутку потайну причину Собі він вияснить не смів (М. Драй-Хмара); Від запропонованої мені на другий рік посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовлення своєю молодістю і потай мріючи вчитися (О. Довженко); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); - Які племена тут жили до нас,.. - роздумливо мовить Брага. - Племена таврів чи хто? - І кіммерійці жили, - уточнює професор. - Сучасники Гомера (О. Гончар). - Пор. 1. тлума́чити.