-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уто́чнювати |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | уто́чнюймо |
2 особа | уто́чнюй | уто́чнюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | уто́чнюватиму | уто́чнюватимемо, уто́чнюватимем |
2 особа | уто́чнюватимеш | уто́чнюватимете |
3 особа | уто́чнюватиме | уто́чнюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | уто́чнюю | уто́чнюємо, уто́чнюєм |
2 особа | уто́чнюєш | уто́чнюєте |
3 особа | уто́чнює | уто́чнюють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
уто́чнюючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | уто́чнював | уто́чнювали |
жін. р. | уто́чнювала |
сер. р. | уто́чнювало |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
уто́чнюваний |
Безособова форма |
уто́чнювано |
Дієприслівник |
уто́чнювавши |
Словник синонімів
ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ’Я́СНЮВАТИ [РОЗ’ЯСНЯ́ТИ], ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З’ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ’ЯСНЯТИ заст., ЯСУВА́ТИ заст., ВИЯ́СНЮВАТИ [ВИЯСНЯ́ТИ] діал.; МОТИВУВА́ТИ чим, ПРИПИ́СУВАТИ чому (розкривати причини якоїсь дії чи явища); УТО́ЧНЮВАТИ [УТОЧНЯ́ТИ], ДЕТАЛІЗУВА́ТИ (пояснювати з більшою точністю). - Док.: поясни́ти, роз’ясни́ти, з’ясува́ти, ви́світлити, освітли́ти, об’ясни́ти, ви́яснити, ви́толкувати заст. приписа́ти, уточни́ти. - Револьвер, - пояснював потім папа, - коли стріляєш, треба держати зовсім вгору, а то, дійсно, можна в когось влучити (Ю. Смолич); Терпляче роз’яснюють [комісари], що відступати необхідно, що такий наказ штабарму (О. Гончар); Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! (М. Коцюбинський); Він натхненно і влучно Нас научав про природу і міць тих істот несмертельних І таємниці всесвітні глибоким з’ясовував словом (переклад М. Зерова); В журналах вона.. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О. Донченко); Не моя вина, коли мама загубила того листа чи забула про нього (бо не знаю, чим іншим об’яснити те, чому вона не послала його) (Леся Українка); Демид почав йому виясняти, через віщо його знання нездатне (Б. Грінченко); Юнак, сумуючи, зорив Спустілу польову рівнину, І смутку потайну причину Собі він вияснить не смів (М. Драй-Хмара); Від запропонованої мені на другий рік посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовлення своєю молодістю і потай мріючи вчитися (О. Довженко); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); - Які племена тут жили до нас,.. - роздумливо мовить Брага. - Племена таврів чи хто? - І кіммерійці жили, - уточнює професор. - Сучасники Гомера (О. Гончар). - Пор. 1. тлума́чити.