уточити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уточи́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уточі́мо, уточі́м
2 особа уточи́ уточі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уточу́ уто́чимо, уто́чим
2 особа уто́чиш уто́чите
3 особа уто́чить уто́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уточи́в уточи́ли
жін.р. уточи́ла
сер.р. уточи́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уточи́вши

Словник синонімів

НАЦІДИ́ТИ (цідячи, налити яку-небудь кількість чогось), УЦІДИ́ТИ[ВЦІДИ́ТИ], НАТОЧИ́ТИ, УТОЧИ́ТИ[ВТОЧИ́ТИ] (за допомогою крана, через отвір у бочці і т. ін.). - Недок.: наці́джувати, уці́джувати (вці́джувати) нато́чувати, уто́чувати[вто́чувати]. Лейтенант дістав із-під столу одну й другу пляшку, перекинув над склянкою, але націдив лише кілька крапель (П. Панч); Вона стояла віддалік коло крана за буфетом і наточувала пиво (С. Тудор); "Поліз у погріб я дулівки ще вточити" (Л. Глібов). - Пор. 1. нали́ти, 1. ціди́ти.