уторопити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | уторо́пити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уторо́пімо, уторо́пім | |
| 2 особа | уторо́пи | уторо́піть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уторо́плю | уторо́пимо, уторо́пим |
| 2 особа | уторо́пиш | уторо́пите |
| 3 особа | уторо́пить | уторо́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уторо́пив | уторо́пили |
| жін.р. | уторо́пила | |
| сер.р. | уторо́пило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уторо́пивши | ||