уторити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уто́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уто́рмо | |
| 2 особа | уто́р | уто́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уто́рю | уто́римо, уто́рим |
| 2 особа | уто́риш | уто́рите |
| 3 особа | уто́рить | уто́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уто́рив | уто́рили |
| жін.р. | уто́рила | |
| сер.р. | уто́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уто́ривши | ||