уторговувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уторго́вувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уторго́вуймо | |
| 2 особа | уторго́вуй | уторго́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уторго́вуватиму | уторго́вуватимемо, уторго́вуватимем |
| 2 особа | уторго́вуватимеш | уторго́вуватимете |
| 3 особа | уторго́вуватиме | уторго́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уторго́вую | уторго́вуємо, уторго́вуєм |
| 2 особа | уторго́вуєш | уторго́вуєте |
| 3 особа | уторго́вує | уторго́вують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уторго́вуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уторго́вував | уторго́вували |
| жін. р. | уторго́вувала | |
| сер. р. | уторго́вувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уторго́вувавши | ||