утопленик 1 значень

-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уто́пленик уто́пленики
родовий уто́пленика уто́плеників
давальний уто́пленикові, уто́пленику уто́пленикам
знахідний уто́пленика уто́плеників
орудний уто́плеником уто́плениками
місцевий на/в уто́пленикові, уто́пленику на/в уто́плениках
кличний уто́пленику уто́пленики

Словник синонімів

УТО́ПЛЕНИК[ВТО́ПЛЕНИК] (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ[ВТО́ПЛЕНИЙ], ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИКрозм.,ТО́ПЕЛЬНИК діал.Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю. Збанацький); Од річі сей Турн роз’ярився, Як втопленик посинів ввесь (І. Котляревський); Кульжан вже лежала осторонь, а Жайсан робив їй штучне дихання так, як на його очах колись робили його яїцькі козаки утопленому (З. Тулуб); Витягав якесь баговиння, зачіпав вербове корчомаччя, крок за кроком посуваючись далі: потоплених ніде не було (О. Гончар); [Мандрівник:] Ти, Бавкідо, одходила потопельника тоді (переклад М. Лукаша); Там обпухле тіло, мов у топельника (І. Франко).

Словник фразеологізмів

як [то́му] уто́пленику (уто́пленому), зі сл. щасти́ти, ве́зти і т. ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Везе йому, як тому втопленику (Укр.. присл..); На п’ятий день заявився Марко..— Щастить тобі [Тимку], як утопленику,— засміявся він.— Орися кличе (Григорій Тютюнник).

як [то́му] уто́пленику (уто́пленому), зі сл. щасти́ти, ве́зти і т. ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Везе йому, як тому втопленику (Укр.. присл..); На п’ятий день заявився Марко..— Щастить тобі [Тимку], як утопленику,— засміявся він.— Орися кличе (Григорій Тютюнник).