утоплений 1 значень

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уто́плений уто́плена уто́плене уто́плені
родовий уто́пленого уто́пленої уто́пленого уто́плених
давальний уто́пленому уто́пленій уто́пленому уто́пленим
знахідний уто́плений, уто́пленого уто́плену уто́плене уто́плені, уто́плених
орудний уто́пленим уто́пленою уто́пленим уто́пленими
місцевий на/в уто́пленому, уто́пленім на/в уто́пленій на/в уто́пленому, уто́пленім на/в уто́плених

Словник синонімів

УТО́ПЛЕНИК[ВТО́ПЛЕНИК] (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ[ВТО́ПЛЕНИЙ], ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИКрозм.,ТО́ПЕЛЬНИК діал.Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю. Збанацький); Од річі сей Турн роз’ярився, Як втопленик посинів ввесь (І. Котляревський); Кульжан вже лежала осторонь, а Жайсан робив їй штучне дихання так, як на його очах колись робили його яїцькі козаки утопленому (З. Тулуб); Витягав якесь баговиння, зачіпав вербове корчомаччя, крок за кроком посуваючись далі: потоплених ніде не було (О. Гончар); [Мандрівник:] Ти, Бавкідо, одходила потопельника тоді (переклад М. Лукаша); Там обпухле тіло, мов у топельника (І. Франко).

Словник фразеологізмів

як [то́му] уто́пленику (уто́пленому), зі сл. щасти́ти, ве́зти і т. ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Везе йому, як тому втопленику (Укр.. присл..); На п’ятий день заявився Марко..— Щастить тобі [Тимку], як утопленику,— засміявся він.— Орися кличе (Григорій Тютюнник).

як [то́му] уто́пленику (уто́пленому), зі сл. щасти́ти, ве́зти і т. ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Везе йому, як тому втопленику (Укр.. присл..); На п’ятий день заявився Марко..— Щастить тобі [Тимку], як утопленику,— засміявся він.— Орися кличе (Григорій Тютюнник).