УТО́МА[ВТОМА] (стан ослаблення від посиленої роботи, ходьби, напруження і т. ін.), ЗНЕМО́ГА, ЗНЕСИ́ЛЕННЯпідсил.,ЗНЕСИ́ЛЕНІСТЬпідсил.Люди насилу пересували ноги, коні хиталися від утоми (З. Тулуб); Така влада творчої роботи над людиною, що забуває вона і за втому і за їжу (Ю. Яновський); Все - сплющені повіки, одутлі, м’яко обвислі щоки, мляво розтулений рот - все свідчило про крайній ступінь знемоги (Н. Тихий); Працювали вдень і вночі, перемагали і знесилення і холод (О. Донченко).