-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | утокма́чувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утокма́чуймо |
| 2 особа | утокма́чуй | утокма́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утокма́чуватиму | утокма́чуватимемо, утокма́чуватимем |
| 2 особа | утокма́чуватимеш | утокма́чуватимете |
| 3 особа | утокма́чуватиме | утокма́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утокма́чую | утокма́чуємо, утокма́чуєм |
| 2 особа | утокма́чуєш | утокма́чуєте |
| 3 особа | утокма́чує | утокма́чують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| утокма́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утокма́чував | утокма́чували |
| жін. р. | утокма́чувала |
| сер. р. | утокма́чувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| утокма́чуваний |
| Безособова форма |
| утокма́чувано |
| Дієприслівник |
| утокма́чувавши |
Словник синонімів
ВТИ́СНУТИ [УТИ́СНУТИ] (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ [УДАВИ́ТИ], ВТОПТА́ТИ [УТОПТА́ТИ], ВЧАВИ́ТИ [УЧАВИ́ТИ] розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ [УТОВКМА́ЧИТИ] розм., ВТОКМА́ЧИТИ [УТОКМА́ЧИТИ] розм. (із силою, поштовхами). - Недок.: втиска́ти [утиска́ти], вти́скувати [ути́скувати], вда́влювати [уда́влювати], вто́птувати [уто́птувати], вча́влювати [уча́влювати], втовкма́чувати [утовкма́чувати], втокма́чувати [утокма́чувати]. І втиснули свій перший слід колеса В іще вологі та грузькі луги (М. Бажан); При садінні під плуг вдавлюють по дві картоплини в укіс борозни (з журналу); Ламав, збивав [кінь] залізним путом ніжні стебла і втоптував у землю крихкі пелюстки квіток (В. Козаченко); Вчавлювати недопалок чоботом у сніг; Втовкмачити кусень хліба у сметану.
ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ [УТЛУМА́ЧУВАТИ], ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИ книжн, ТОВМА́ЧИТИ [ТОВКМА́ЧИТИ] розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИ розм., ВТОВКМА́ЧУВАТИ [УТОВКМА́ЧУВАТИ] розм., ВТОКМА́ЧУВАТИ [УТОКМА́ЧУВАТИ], ВИТОВКМА́ЧУВАТИ [ВИТОВМА́ЧУВАТИ] розм., РОЗТОВМА́ЧУВАТИ розм. - Док.: розтлума́чити, ви́тлумачити, втлумачити [утлумачити], потрактува́ти, інтерпретува́ти, розтовкма́чити, втовкма́чити [утовкма́чити], втокмачити [утокмачити], ви́товкмачити [ви́товмачити], розтовмачити. - Не так ви тлумачите тут наші слова (О. Донченко); Кожен по-своєму тлумачив коротеньке повідомлення в газеті про зняття Несвітайла (В. Вільний); Увечері напередодні від’їзду старики довго розтлумачували Дмитрієві, як їхати (А. Хижняк); Голота ж не вважала за потрібне витлумачити перед кимсь свої вчинки (Ірина Вільде); Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод не інститутська лабораторія (Ю. Шовкопляс); Узяв я адвоката набік, товмачу йому: - Зле, пане, робите: у бабів є гроші!.. Дадуть ціну, яку поставите (Лесь Мартович); Один тебе з першого слова розуміє і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер); Довго художник втовкмачував у голову дівчині, що він хоче намалювати її портрет (О. Донченко). - Пор. 1. поя́снювати.