-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утокма́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утокма́чуймо
2 особа утокма́чуй утокма́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утокма́чуватиму утокма́чуватимемо, утокма́чуватимем
2 особа утокма́чуватимеш утокма́чуватимете
3 особа утокма́чуватиме утокма́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа утокма́чую утокма́чуємо, утокма́чуєм
2 особа утокма́чуєш утокма́чуєте
3 особа утокма́чує утокма́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
утокма́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. утокма́чував утокма́чували
жін. р. утокма́чувала
сер. р. утокма́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
утокма́чуваний
Безособова форма
утокма́чувано
Дієприслівник
утокма́чувавши

Словник синонімів

ВТИ́СНУТИ[УТИ́СНУТИ] (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ[УДАВИ́ТИ], ВТОПТА́ТИ[УТОПТА́ТИ], ВЧАВИ́ТИ[УЧАВИ́ТИ]розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ[УТОВКМА́ЧИТИ]розм.,ВТОКМА́ЧИТИ[УТОКМА́ЧИТИ]розм. (із силою, поштовхами). - Недок.: втиска́ти[утиска́ти], вти́скувати[ути́скувати], вда́влювати[уда́влювати], вто́птувати[уто́птувати], вча́влювати[уча́влювати], втовкма́чувати[утовкма́чувати], втокма́чувати[утокма́чувати]. І втиснули свій перший слід колеса В іще вологі та грузькі луги (М. Бажан); При садінні під плуг вдавлюють по дві картоплини в укіс борозни (з журналу); Ламав, збивав [кінь] залізним путом ніжні стебла і втоптував у землю крихкі пелюстки квіток (В. Козаченко); Вчавлювати недопалок чоботом у сніг; Втовкмачити кусень хліба у сметану.
ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ[УТЛУМА́ЧУВАТИ], ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИкнижн, ТОВМА́ЧИТИ[ТОВКМА́ЧИТИ]розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИрозм., ВТОВКМА́ЧУВАТИ[УТОВКМА́ЧУВАТИ]розм., ВТОКМА́ЧУВАТИ[УТОКМА́ЧУВАТИ], ВИТОВКМА́ЧУВАТИ[ВИТОВМА́ЧУВАТИ]розм., РОЗТОВМА́ЧУВАТИрозм. - Док.: розтлума́чити, ви́тлумачити, втлумачити[утлумачити], потрактува́ти, інтерпретува́ти, розтовкма́чити, втовкма́чити[утовкма́чити], втокмачити[утокмачити], ви́товкмачити[ви́товмачити], розтовмачити. - Не так ви тлумачите тут наші слова (О. Донченко); Кожен по-своєму тлумачив коротеньке повідомлення в газеті про зняття Несвітайла (В. Вільний); Увечері напередодні від’їзду старики довго розтлумачували Дмитрієві, як їхати (А. Хижняк); Голота ж не вважала за потрібне витлумачити перед кимсь свої вчинки (Ірина Вільде); Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод не інститутська лабораторія (Ю. Шовкопляс); Узяв я адвоката набік, товмачу йому: - Зле, пане, робите: у бабів є гроші!.. Дадуть ціну, яку поставите (Лесь Мартович); Один тебе з першого слова розуміє і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер); Довго художник втовкмачував у голову дівчині, що він хоче намалювати її портрет (О. Донченко). - Пор. 1. поя́снювати.