-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утокма́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утокма́чмо
2 особа утокма́ч утокма́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утокма́чу утокма́чимо, утокма́чим
2 особа утокма́чиш утокма́чите
3 особа утокма́чить утокма́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. утокма́чив утокма́чили
жін.р. утокма́чила
сер.р. утокма́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
утокма́чений
Безособова форма
утокма́чено
Дієприслівник
утокма́чивши

Словник синонімів

ВТИ́СНУТИ[УТИ́СНУТИ] (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ[УДАВИ́ТИ], ВТОПТА́ТИ[УТОПТА́ТИ], ВЧАВИ́ТИ[УЧАВИ́ТИ]розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ[УТОВКМА́ЧИТИ]розм.,ВТОКМА́ЧИТИ[УТОКМА́ЧИТИ]розм. (із силою, поштовхами). - Недок.: втиска́ти[утиска́ти], вти́скувати[ути́скувати], вда́влювати[уда́влювати], вто́птувати[уто́птувати], вча́влювати[уча́влювати], втовкма́чувати[утовкма́чувати], втокма́чувати[утокма́чувати]. І втиснули свій перший слід колеса В іще вологі та грузькі луги (М. Бажан); При садінні під плуг вдавлюють по дві картоплини в укіс борозни (з журналу); Ламав, збивав [кінь] залізним путом ніжні стебла і втоптував у землю крихкі пелюстки квіток (В. Козаченко); Вчавлювати недопалок чоботом у сніг; Втовкмачити кусень хліба у сметану.
ТЛУМА́ЧИТИ (визначати зміст, значення чогось, розуміти, пояснювати що-небудь якимось чином), РОЗТЛУМА́ЧУВАТИ, ВИТЛУМА́ЧУВАТИ, ВТЛУМА́ЧУВАТИ[УТЛУМА́ЧУВАТИ], ТРАКТУВА́ТИ, ІНТЕРПРЕТУВА́ТИкнижн, ТОВМА́ЧИТИ[ТОВКМА́ЧИТИ]розм., РОЗТОВКМА́ЧУВАТИрозм., ВТОВКМА́ЧУВАТИ[УТОВКМА́ЧУВАТИ]розм., ВТОКМА́ЧУВАТИ[УТОКМА́ЧУВАТИ], ВИТОВКМА́ЧУВАТИ[ВИТОВМА́ЧУВАТИ]розм., РОЗТОВМА́ЧУВАТИрозм. - Док.: розтлума́чити, ви́тлумачити, втлумачити[утлумачити], потрактува́ти, інтерпретува́ти, розтовкма́чити, втовкма́чити[утовкма́чити], втокмачити[утокмачити], ви́товкмачити[ви́товмачити], розтовмачити. - Не так ви тлумачите тут наші слова (О. Донченко); Кожен по-своєму тлумачив коротеньке повідомлення в газеті про зняття Несвітайла (В. Вільний); Увечері напередодні від’їзду старики довго розтлумачували Дмитрієві, як їхати (А. Хижняк); Голота ж не вважала за потрібне витлумачити перед кимсь свої вчинки (Ірина Вільде); Якось не трапилось нагоди втлумачити Каргатові, що завод не інститутська лабораторія (Ю. Шовкопляс); Узяв я адвоката набік, товмачу йому: - Зле, пане, робите: у бабів є гроші!.. Дадуть ціну, яку поставите (Лесь Мартович); Один тебе з першого слова розуміє і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер); Довго художник втовкмачував у голову дівчині, що він хоче намалювати її портрет (О. Донченко). - Пор. 1. поя́снювати.