утовчений 2 значення

-1-
дієприкметник
(потовчений)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уто́вчений уто́вчена уто́вчене уто́вчені
родовий уто́вченого уто́вченої уто́вченого уто́вчених
давальний уто́вченому уто́вченій уто́вченому уто́вченим
знахідний уто́вчений, уто́вченого уто́вчену уто́вчене уто́вчені, уто́вчених
орудний уто́вченим уто́вченою уто́вченим уто́вченими
місцевий на/в уто́вченому, уто́вченім на/в уто́вченій на/в уто́вченому, уто́вченім на/в уто́вчених
-2-
дієприкметник
(запхнутий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уто́вчений уто́вчена уто́вчене уто́вчені
родовий уто́вченого уто́вченої уто́вченого уто́вчених
давальний уто́вченому уто́вченій уто́вченому уто́вченим
знахідний уто́вчений, уто́вченого уто́вчену уто́вчене уто́вчені, уто́вчених
орудний уто́вченим уто́вченою уто́вченим уто́вченими
місцевий на/в уто́вченому, уто́вченім на/в уто́вченій на/в уто́вченому, уто́вченім на/в уто́вчених

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уто́вчений уто́вчена уто́вчене уто́вчені
родовий уто́вченого уто́вченої уто́вченого уто́вчених
давальний уто́вченому уто́вченій уто́вченому уто́вченим
знахідний уто́вчений, уто́вченого уто́вчену уто́вчене уто́вчені, уто́вчених
орудний уто́вченим уто́вченою уто́вченим уто́вченими
місцевий на/в уто́вченому, уто́вченім на/в уто́вченій на/в уто́вченому, уто́вченім на/в уто́вчених