утлуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний утлува́тий утлува́та утлува́те утлува́ті
родовий утлува́того утлува́тої утлува́того утлува́тих
давальний утлува́тому утлува́тій утлува́тому утлува́тим
знахідний утлува́тий, утлува́того утлува́ту утлува́те утлува́ті, утлува́тих
орудний утлува́тим утлува́тою утлува́тим утлува́тими
місцевий на/в утлува́тому, утлува́тім на/в утлува́тій на/в утлува́тому, утлува́тім на/в утлува́тих