-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ути́шуватися, ути́шуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ути́шуймося, ути́шуймось
2 особа ути́шуйся, ути́шуйсь ути́шуйтеся, ути́шуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ути́шуватимуся, ути́шуватимусь ути́шуватимемося, ути́шуватимемось, ути́шуватимемся
2 особа ути́шуватимешся ути́шуватиметеся, ути́шуватиметесь
3 особа ути́шуватиметься ути́шуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ути́шуюся, ути́шуюсь ути́шуємося, ути́шуємось, ути́шуємся
2 особа ути́шуєшся ути́шуєтеся, ути́шуєтесь
3 особа ути́шується ути́шуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ути́шуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ути́шувався, ути́шувавсь ути́шувалися, ути́шувались
жін. р. ути́шувалася, ути́шувалась
сер. р. ути́шувалося, ути́шувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ути́шувавшись

Словник синонімів

СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. - ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ[ВГАМО́ВУВАТИСЯ], УТИ́ШУВАТИСЯ[ВТИ́ШУВАТИСЯ], УТИША́ТИСЯ[ВТИША́ТИСЯ], УТИХОМИ́РЮВАТИСЯ[ВТИХОМИ́РЮВАТИСЯ], МЕ́РХНУТИ, МЕ́РХТИ, ПРИМЕРХА́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПРОЧАХА́ТИ, ВИЧАХА́ТИ. - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бшати, послабі́шати, угамува́тися[вгамува́тися], ути́шитися[вти́шитися], утихоми́ритися[втихоми́ритися], поме́рхнути, поме́рхти, приме́рхнути[приме́рхти], приме́ркнути, приме́ркти, зга́снути, прига́снути, проча́хнути, прочахти, вичахнути[вичахти]. І чим моє слово для тебе привабне? Ні меду, ні ласки, ні пристрасті тихої. Та бачу, любов твоя зовсім не слабне (А. Малишко); З упливом часу всі ті давні урази і кривди не тамуються (Марко Вовчок); Туга у серці досі не втишилась... (Уляна Кравченко); Гірко йому було у ті часи. Віра в добро людське мерхла, падала у його (Панас Мирний); [Річард:] Ні, ще не зникли [мрії], хоч примеркли трохи (Леся Українка); Ще та цілюща любов не згасала І, поки світ сонця, не згасне вона (І. Манжура); Начальницький настрій осаула поволі вичахав (І. Ле). - Пор. 2. холо́нути.