утишкувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ути́шкувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   у́тишкуймо
2 особа у́тишкуй у́тишкуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ути́шкуватиму ути́шкуватимемо, ути́шкуватимем
2 особа ути́шкуватимеш ути́шкуватимете
3 особа ути́шкуватиме ути́шкуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа у́тишкую у́тишкуємо, у́тишкуєм
2 особа у́тишкуєш у́тишкуєте
3 особа у́тишкує у́тишкують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
у́тишкуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ути́шкував ути́шкували
жін. р. ути́шкувала
сер. р. ути́шкувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ути́шкувавши