утишити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ути́шити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ути́шмо
2 особа ути́ш ути́ште
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ути́шу ути́шимо, ути́шим
2 особа ути́шиш ути́шите
3 особа ути́шить ути́шать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ути́шив ути́шили
жін.р. ути́шила
сер.р. ути́шило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ути́шений
Безособова форма
ути́шено
Дієприслівник
ути́шивши