-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утиша́тися, утиша́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утиша́ймося, утиша́ймось
2 особа утиша́йся, утиша́йсь утиша́йтеся, утиша́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утиша́тимуся, утиша́тимусь утиша́тимемося, утиша́тимемось, утиша́тимемся
2 особа утиша́тимешся утиша́тиметеся, утиша́тиметесь
3 особа утиша́тиметься утиша́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа утиша́юся, утиша́юсь утиша́ємося, утиша́ємось, утиша́ємся
2 особа утиша́єшся утиша́єтеся, утиша́єтесь
3 особа утиша́ється утиша́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
утиша́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. утиша́вся, утиша́всь утиша́лися, утиша́лись
жін. р. утиша́лася, утиша́лась
сер. р. утиша́лося, утиша́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
утиша́вшись

Словник синонімів

СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. - ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ[ВГАМО́ВУВАТИСЯ], УТИ́ШУВАТИСЯ[ВТИ́ШУВАТИСЯ], УТИША́ТИСЯ[ВТИША́ТИСЯ], УТИХОМИ́РЮВАТИСЯ[ВТИХОМИ́РЮВАТИСЯ], МЕ́РХНУТИ, МЕ́РХТИ, ПРИМЕРХА́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПРОЧАХА́ТИ, ВИЧАХА́ТИ. - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бшати, послабі́шати, угамува́тися[вгамува́тися], ути́шитися[вти́шитися], утихоми́ритися[втихоми́ритися], поме́рхнути, поме́рхти, приме́рхнути[приме́рхти], приме́ркнути, приме́ркти, зга́снути, прига́снути, проча́хнути, прочахти, вичахнути[вичахти]. І чим моє слово для тебе привабне? Ні меду, ні ласки, ні пристрасті тихої. Та бачу, любов твоя зовсім не слабне (А. Малишко); З упливом часу всі ті давні урази і кривди не тамуються (Марко Вовчок); Туга у серці досі не втишилась... (Уляна Кравченко); Гірко йому було у ті часи. Віра в добро людське мерхла, падала у його (Панас Мирний); [Річард:] Ні, ще не зникли [мрії], хоч примеркли трохи (Леся Українка); Ще та цілюща любов не згасала І, поки світ сонця, не згасне вона (І. Манжура); Начальницький настрій осаула поволі вичахав (І. Ле). - Пор. 2. холо́нути.