утишати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утиша́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утиша́ймо
2 особа утиша́й утиша́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утиша́тиму утиша́тимемо, утиша́тимем
2 особа утиша́тимеш утиша́тимете
3 особа утиша́тиме утиша́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа утиша́ю утиша́ємо, утиша́єм
2 особа утиша́єш утиша́єте
3 особа утиша́є утиша́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
утиша́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. утиша́в утиша́ли
жін. р. утиша́ла
сер. р. утиша́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
утиша́вши