утишати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | утиша́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утиша́ймо | |
| 2 особа | утиша́й | утиша́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утиша́тиму | утиша́тимемо, утиша́тимем |
| 2 особа | утиша́тимеш | утиша́тимете |
| 3 особа | утиша́тиме | утиша́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утиша́ю | утиша́ємо, утиша́єм |
| 2 особа | утиша́єш | утиша́єте |
| 3 особа | утиша́є | утиша́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| утиша́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | утиша́в | утиша́ли |
| жін. р. | утиша́ла | |
| сер. р. | утиша́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| утиша́вши | ||