-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утихоми́рюватися, утихоми́рюватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утихоми́рюймося, утихоми́рюймось
2 особа утихоми́рюйся, утихоми́рюйсь утихоми́рюйтеся, утихоми́рюйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утихоми́рюватимуся, утихоми́рюватимусь утихоми́рюватимемося, утихоми́рюватимемось, утихоми́рюватимемся
2 особа утихоми́рюватимешся утихоми́рюватиметеся, утихоми́рюватиметесь
3 особа утихоми́рюватиметься утихоми́рюватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа утихоми́рююся, утихоми́рююсь утихоми́рюємося, утихоми́рюємось, утихоми́рюємся
2 особа утихоми́рюєшся утихоми́рюєтеся, утихоми́рюєтесь
3 особа утихоми́рюється утихоми́рюються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
утихоми́рюючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. утихоми́рювався, утихоми́рювавсь утихоми́рювалися, утихоми́рювались
жін. р. утихоми́рювалася, утихоми́рювалась
сер. р. утихоми́рювалося, утихоми́рювалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
утихоми́рювавшись

Словник синонімів

СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. - ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ[ВГАМО́ВУВАТИСЯ], УТИ́ШУВАТИСЯ[ВТИ́ШУВАТИСЯ], УТИША́ТИСЯ[ВТИША́ТИСЯ], УТИХОМИ́РЮВАТИСЯ[ВТИХОМИ́РЮВАТИСЯ], МЕ́РХНУТИ, МЕ́РХТИ, ПРИМЕРХА́ТИ, ПРИМЕРКА́ТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ПРИГАСА́ТИ, ПРОЧАХА́ТИ, ВИЧАХА́ТИ. - Док.: осла́бнути, осла́бти, посла́бшати, послабі́шати, угамува́тися[вгамува́тися], ути́шитися[вти́шитися], утихоми́ритися[втихоми́ритися], поме́рхнути, поме́рхти, приме́рхнути[приме́рхти], приме́ркнути, приме́ркти, зга́снути, прига́снути, проча́хнути, прочахти, вичахнути[вичахти]. І чим моє слово для тебе привабне? Ні меду, ні ласки, ні пристрасті тихої. Та бачу, любов твоя зовсім не слабне (А. Малишко); З упливом часу всі ті давні урази і кривди не тамуються (Марко Вовчок); Туга у серці досі не втишилась... (Уляна Кравченко); Гірко йому було у ті часи. Віра в добро людське мерхла, падала у його (Панас Мирний); [Річард:] Ні, ще не зникли [мрії], хоч примеркли трохи (Леся Українка); Ще та цілюща любов не згасала І, поки світ сонця, не згасне вона (І. Манжура); Начальницький настрій осаула поволі вичахав (І. Ле). - Пор. 2. холо́нути.