утихомирений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний утихоми́рений утихоми́рена утихоми́рене утихоми́рені
родовий утихоми́реного утихоми́реної утихоми́реного утихоми́рених
давальний утихоми́реному утихоми́реній утихоми́реному утихоми́реним
знахідний утихоми́рений, утихоми́реного утихоми́рену утихоми́рене утихоми́рені, утихоми́рених
орудний утихоми́реним утихоми́реною утихоми́реним утихоми́реними
місцевий на/в утихоми́реному, утихоми́ренім на/в утихоми́реній на/в утихоми́реному, утихоми́ренім на/в утихоми́рених