утихлий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ути́хлий ути́хла ути́хле ути́хлі
родовий ути́хлого ути́хлої ути́хлого ути́хлих
давальний ути́хлому ути́хлій ути́хлому ути́хлим
знахідний ути́хлий, ути́хлого ути́хлу ути́хле ути́хлі, ути́хлих
орудний ути́хлим ути́хлою ути́хлим ути́хлими
місцевий на/в ути́хлому, ути́хлім на/в ути́хлій на/в ути́хлому, ути́хлім на/в ути́хлих