-1-
дієслово доконаного виду
(піддати утиску)

Словник відмінків

Інфінітив ути́снути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ути́снімо, ути́снім
2 особа ути́сни ути́сніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ути́сну ути́снемо, ути́снем
2 особа ути́снеш ути́снете
3 особа ути́сне ути́снуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ути́с, ути́снув ути́сли, ути́снули
жін.р. ути́сла, ути́снула
сер.р. ути́сло, ути́снуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ути́снений, ути́снутий
Безособова форма
ути́снено, ути́снуто
Дієприслівник
ути́сши, ути́снувши
-2-
дієслово доконаного виду
(втиснути в середину)

Словник відмінків

Інфінітив ути́снути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ути́снімо, ути́снім
2 особа ути́сни ути́сніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ути́сну ути́снемо, ути́снем
2 особа ути́снеш ути́снете
3 особа ути́сне ути́снуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ути́с, ути́снув ути́сли, ути́снули
жін.р. ути́сла, ути́снула
сер.р. ути́сло, ути́снуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ути́снений, ути́снутий
Безособова форма
ути́снено, ути́снуто
Дієприслівник
ути́сши, ути́снувши

Словник відмінків

Інфінітив ути́снути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ути́снімо, ути́снім
2 особа ути́сни ути́сніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ути́сну ути́снемо, ути́снем
2 особа ути́снеш ути́снете
3 особа ути́сне ути́снуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ути́с, ути́снув ути́сли, ути́снули
жін.р. ути́сла, ути́снула
сер.р. ути́сло, ути́снуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ути́снений, ути́снутий
Безособова форма
ути́снено, ути́снуто
Дієприслівник
ути́сши, ути́снувши

Словник синонімів

ВКЛАДА́ТИ[УКЛАДА́ТИ] (класти всередину чого-небудь, у що-небудь), ВСУВА́ТИ[УСУВА́ТИ], ВСО́ВУВАТИ[УСО́ВУВАТИ], ЗАСО́ВУВАТИ[ЗАСУВА́ТИ] (сунучи); ВПИХА́ТИ[УПИХА́ТИ], ЗАПИХА́ТИ, ВТИСКА́ТИ[УТИСКА́ТИ], ВТИ́СКУВАТИ[УТИ́СКУВАТИ], БГА́ТИ, ВПИРА́ТИ[УПИРА́ТИ]розм. (із зусиллям, силоміць). - Док.: вкла́сти[укла́сти], вложи́ти[уложи́ти], всу́нути[усу́нути], засу́нути, впхну́ти[увіпхну́ти][упхну́ти], впха́ти[увіпха́ти][упха́ти], запхну́ти, вти́снути[ути́снути], убга́ти[вбга́ти], впе́рти[упе́рти]. Соломія.. кинулась вкладати в скриню повиймані та порозкидані речі (І. Нечуй-Левицький); Саїд Алі швидко вклав скрипку в футляр (І. Ле); Усунули мені в руку [гроші] та й годі (Панас Мирний); Погиба.. решту папірців знову засовує у халяву (М. Стельмах); Роберт поквапливо впихав папки до шафи (А. Хижняк); Він одрізав собі окраєць і упхнув у кишеню (А. Головко); Дід Оверко хутко запихав у кишеню шапку (О. Донченко); Пан Зефірин підступив до панотця, з подякою стиснув йому руку і втиснув в ту руку завинутого в папірець дуката (І. Франко); Взяла [тітка] жмутище клоччя, ледве вперла у глечик, запалила (Г. Хоткевич).
ВТИ́СНУТИ[УТИ́СНУТИ] (натискуючи, надавлюючи, заглибити в щось), ВДАВИ́ТИ[УДАВИ́ТИ], ВТОПТА́ТИ[УТОПТА́ТИ], ВЧАВИ́ТИ[УЧАВИ́ТИ]розм.; ВТОВКМА́ЧИТИ[УТОВКМА́ЧИТИ]розм.,ВТОКМА́ЧИТИ[УТОКМА́ЧИТИ]розм. (із силою, поштовхами). - Недок.: втиска́ти[утиска́ти], вти́скувати[ути́скувати], вда́влювати[уда́влювати], вто́птувати[уто́птувати], вча́влювати[уча́влювати], втовкма́чувати[утовкма́чувати], втокма́чувати[утокма́чувати]. І втиснули свій перший слід колеса В іще вологі та грузькі луги (М. Бажан); При садінні під плуг вдавлюють по дві картоплини в укіс борозни (з журналу); Ламав, збивав [кінь] залізним путом ніжні стебла і втоптував у землю крихкі пелюстки квіток (В. Козаченко); Вчавлювати недопалок чоботом у сніг; Втовкмачити кусень хліба у сметану.
ГНОБИ́ТИ (не давати вільно жити, розвиватися; завдавати матеріальних і моральних утисків),ПРИГНО́БЛЮВАТИ, ГНІТИ́ТИ, ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИрідше,УТИ́СКУВАТИ, УТИСКА́ТИ, ДУШИ́ТИ, ПРИДУ́ШУВАТИ, ТИ́СНУТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИрідше,ЖА́ТИрозм.,ПРИКРУ́ЧУВАТИрозм.,ТІСНИ́ТИрозм. рідше. - Док.: пригноби́ти, пригніти́ти, ути́снути, придуши́ти, придави́ти, прикрути́ти. Нам сталий мир з народами тримати, і щоб ніхто нікого не гнобив! (П. Тичина); Богдан.. жалівся на польських панів, що вони пригноблюють козаків, пооднімали в їх землі, луги, сіножаті (І. Нечуй-Левицький); Нащо, люди, лан орать Для панів, що вас гнітять? (В. Мисик); Бідний робітник, що зазнав змалечку нужду та горе, що бачив, як сильні пригнічують слабших, багаті - бідних і скрізь панує неправда, дививсь на світ, як на загадку (М. Коцюбинський); - Хіба не багатії вас утискають? Хіба не вони тягнуть вас на суди? Хіба не вони зневажають ваше добре ім’я..? (П. Куліш); - Ви бачите, як нас душать, - сказала мати. - Тисячу карбованців податку! (В. Підмогильний); - Князь не дав нам ніякої оборони, а бояри, що тисли нас в часи спокою, зрадили нас у потребі (І. Франко); - Вражий дід.. хотів так придавити у Батурині старшину, щоб і не писнула (П. Куліш); Жалілася [Мотря] на увесь мир - на панів, що давлять мужиків, на мужиків, що пруться в пани... (Панас Мирний); - І почало старшинське панство прикручувати бідний народ (Ф. Бурлака); - Панові, звісно, така річ не полюбилася. Почав нас тіснити, почав давити, - нема життя нашому братові (Панас Мирний). - Пор. експлуатува́ти.