-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ути́скувач | ути́скувачі |
| родовий | ути́скувача | ути́скувачів |
| давальний | ути́скувачеві, ути́скувачу | ути́скувачам |
| знахідний | ути́скувача | ути́скувачів |
| орудний | ути́скувачем | ути́скувачами |
| місцевий | на/в ути́скувачеві, ути́скувачу, ути́скувачі | на/в ути́скувачах |
| кличний | ути́скувачу | ути́скувачі |
Словник синонімів
ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст. Для того, щоб пасти свою худобу, казахська біднота мусила була орендувати землю в своїх гнобителів (О. Донченко); Повстання проти утискувачів; Прилюдно він назвав мене колись утисником і ще зганьбив словами (Б. Грінченко); Безбожний царю! Творче зла! Правди гонителю жестокий! Чого накоїв на землі! (Т. Шевченко); Розпалився до краю, розгнівався староста, з лайкою на Харитоненка напустився - душитель клятий, павук, гнобитель (К. Гордієнко); - Щось затівають пани-ляхи, - сказав один козак. - Хитрують, душмани, - погодився й другий (П. Панч). - Пор. експлуата́тор.