утилізатор 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(пристрій)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | утиліза́тор | утиліза́тори |
| родовий | утиліза́тора | утиліза́торів |
| давальний | утиліза́тору, утиліза́торові | утиліза́торам |
| знахідний | утиліза́тор | утиліза́тори |
| орудний | утиліза́тором | утиліза́торами |
| місцевий | на/в утиліза́торі | на/в утиліза́торах |
| кличний | утиліза́торе* | утиліза́тори* |
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(працівник)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | утиліза́тор | утиліза́тори |
| родовий | утиліза́тора | утиліза́торів |
| давальний | утиліза́тору, утиліза́торові | утиліза́торам |
| знахідний | утиліза́тор | утиліза́тори |
| орудний | утиліза́тором | утиліза́торами |
| місцевий | на/в утиліза́торі | на/в утиліза́торах |
| кличний | утиліза́торе* | утиліза́тори* |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | утиліза́тор | утиліза́тори |
| родовий | утиліза́тора | утиліза́торів |
| давальний | утиліза́торові, утиліза́тору | утиліза́торам |
| знахідний | утиліза́тора | утиліза́торів |
| орудний | утиліза́тором | утиліза́торами |
| місцевий | на/в утиліза́торові, утиліза́торі | на/в утиліза́торах |
| кличний | утиліза́торе | утиліза́тори |