-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний уте́ча уте́чі
родовий уте́чі уте́ч
давальний уте́чі уте́чам
знахідний уте́чу уте́чі
орудний уте́чею уте́чами
місцевий на/в уте́чі на/в уте́чах
кличний уте́че* уте́чі*

Словник синонімів

УТЕ́ЧА[ВТЕ́ЧА], УТЕ́КА[ВТЕ́КА]заст., УТІ́Кзаст., УТІ́КИ[ВТІ́КИ]мн., заст.Вість про його [опришка] утечу випередила його самого (Г. Хоткевич); Утік не славен (М. Номис); Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський).