утвердитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утверди́тися, утверди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утверді́мося, утверді́мось, утверді́мся
2 особа утверди́ся, утверди́сь утверді́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утверджу́ся, утверджу́сь утвердимо́ся, утвердимо́сь, утверди́мся
2 особа утверди́шся утвердите́ся, утвердите́сь
3 особа утверди́ться утвердя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. утверди́вся, утверди́всь утверди́лися, утверди́лись
жін.р. утверди́лася, утверди́лась
сер.р. утверди́лося, утверди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
утверди́вшись