утверджуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утве́рджуватися, утве́рджуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утве́рджуймося, утве́рджуймось
2 особа утве́рджуйся, утве́рджуйсь утве́рджуйтеся, утве́рджуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утве́рджуватимуся, утве́рджуватимусь утве́рджуватимемося, утве́рджуватимемось, утве́рджуватимемся
2 особа утве́рджуватимешся утве́рджуватиметеся, утве́рджуватиметесь
3 особа утве́рджуватиметься утве́рджуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа утве́рджуюся, утве́рджуюсь утве́рджуємося, утве́рджуємось, утве́рджуємся
2 особа утве́рджуєшся утве́рджуєтеся, утве́рджуєтесь
3 особа утве́рджується утве́рджуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
утве́рджуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. утве́рджувався, утве́рджувавсь утве́рджувалися, утве́рджувались
жін. р. утве́рджувалася, утве́рджувалась
сер. р. утве́рджувалося, утве́рджувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
утве́рджувавшись