утверджений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний утве́рджений утве́рджена утве́рджене утве́рджені
родовий утве́рдженого утве́рдженої утве́рдженого утве́рджених
давальний утве́рдженому утве́рдженій утве́рдженому утве́рдженим
знахідний утве́рджений, утве́рдженого утве́рджену утве́рджене утве́рджені, утве́рджених
орудний утве́рдженим утве́рдженою утве́рдженим утве́рдженими
місцевий на/в утве́рдженому, утве́рдженім на/в утве́рдженій на/в утве́рдженому, утве́рдженім на/в утве́рджених