утаємничуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | утаємни́чуватися, утаємни́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утаємни́чуймося, утаємни́чуймось | |
| 2 особа | утаємни́чуйся, утаємни́чуйсь | утаємни́чуйтеся, утаємни́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утаємни́чуватимуся, утаємни́чуватимусь | утаємни́чуватимемося, утаємни́чуватимемось, утаємни́чуватимемся |
| 2 особа | утаємни́чуватимешся | утаємни́чуватиметеся, утаємни́чуватиметесь |
| 3 особа | утаємни́чуватиметься | утаємни́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утаємни́чуюся, утаємни́чуюсь | утаємни́чуємося, утаємни́чуємось, утаємни́чуємся |
| 2 особа | утаємни́чуєшся | утаємни́чуєтеся, утаємни́чуєтесь |
| 3 особа | утаємни́чується | утаємни́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| утаємни́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | утаємни́чувався, утаємни́чувавсь | утаємни́чувалися, утаємни́чувались |
| жін. р. | утаємни́чувалася, утаємни́чувалась | |
| сер. р. | утаємни́чувалося, утаємни́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| утаємни́чувавшись | ||