утаємничуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утаємни́чуватися, утаємни́чуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утаємни́чуймося, утаємни́чуймось
2 особа утаємни́чуйся, утаємни́чуйсь утаємни́чуйтеся, утаємни́чуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утаємни́чуватимуся, утаємни́чуватимусь утаємни́чуватимемося, утаємни́чуватимемось, утаємни́чуватимемся
2 особа утаємни́чуватимешся утаємни́чуватиметеся, утаємни́чуватиметесь
3 особа утаємни́чуватиметься утаємни́чуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа утаємни́чуюся, утаємни́чуюсь утаємни́чуємося, утаємни́чуємось, утаємни́чуємся
2 особа утаємни́чуєшся утаємни́чуєтеся, утаємни́чуєтесь
3 особа утаємни́чується утаємни́чуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
утаємни́чуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. утаємни́чувався, утаємни́чувавсь утаємни́чувалися, утаємни́чувались
жін. р. утаємни́чувалася, утаємни́чувалась
сер. р. утаємни́чувалося, утаємни́чувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
утаємни́чувавшись