утаємничувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утаємни́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утаємни́чуймо
2 особа утаємни́чуй утаємни́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утаємни́чуватиму утаємни́чуватимемо, утаємни́чуватимем
2 особа утаємни́чуватимеш утаємни́чуватимете
3 особа утаємни́чуватиме утаємни́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа утаємни́чую утаємни́чуємо, утаємни́чуєм
2 особа утаємни́чуєш утаємни́чуєте
3 особа утаємни́чує утаємни́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
утаємни́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. утаємни́чував утаємни́чували
жін. р. утаємни́чувала
сер. р. утаємни́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
утаємни́чувавши