утаємничити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив утаємни́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   утаємни́чмо
2 особа утаємни́ч утаємни́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа утаємни́чу утаємни́чимо, утаємни́чим
2 особа утаємни́чиш утаємни́чите
3 особа утаємни́чить утаємни́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. утаємни́чив утаємни́чили
жін.р. утаємни́чила
сер.р. утаємни́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
утаємни́чений
Безособова форма
утаємни́чено
Дієприслівник
утаємни́чивши