утаюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ута́юватися, ута́юватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ута́юймося, ута́юймось | |
| 2 особа | ута́юйся, ута́юйсь | ута́юйтеся, ута́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ута́юватимуся, ута́юватимусь | ута́юватимемося, ута́юватимемось, ута́юватимемся |
| 2 особа | ута́юватимешся | ута́юватиметеся, ута́юватиметесь |
| 3 особа | ута́юватиметься | ута́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ута́ююся, ута́ююсь | ута́юємося, ута́юємось, ута́юємся |
| 2 особа | ута́юєшся | ута́юєтеся, ута́юєтесь |
| 3 особа | ута́юється | ута́юються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ута́юючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ута́ювався, ута́ювавсь | ута́ювалися, ута́ювались |
| жін. р. | ута́ювалася, ута́ювалась | |
| сер. р. | ута́ювалося, ута́ювалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ута́ювавшись | ||