утаюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ута́юваний ута́ювана ута́юване ута́ювані
родовий ута́юваного ута́юваної ута́юваного ута́юваних
давальний ута́юваному ута́юваній ута́юваному ута́юваним
знахідний ута́юваний, ута́юваного ута́ювану ута́юване ута́ювані, ута́юваних
орудний ута́юваним ута́юваною ута́юваним ута́юваними
місцевий на/в ута́юваному, ута́юванім на/в ута́юваній на/в ута́юваному, ута́юванім на/в ута́юваних