-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ута́скувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ута́скуймо
2 особа ута́скуй ута́скуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ута́скуватиму ута́скуватимемо, ута́скуватимем
2 особа ута́скуватимеш ута́скуватимете
3 особа ута́скуватиме ута́скуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ута́скую ута́скуємо, ута́скуєм
2 особа ута́скуєш ута́скуєте
3 особа ута́скує ута́скують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ута́скуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ута́скував ута́скували
жін. р. ута́скувала
сер. р. ута́скувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ута́скувавши

Словник синонімів

ВТЯГТИ́[УТЯГТИ́] (тягнучи, помістити всередині), ВТЯГНУ́ТИ[УТЯГНУ́ТИ], ВВОЛОКТИ́[УВОЛОКТИ́], ВТАСКА́ТИ[УТАСКА́ТИ]розм.,ВТЕРЕБИ́ТИ[УТЕРЕБИ́ТИ]фам. - Недок.: втя́гувати[утя́гувати], втяга́ти[утяга́ти], вволіка́ти[уволіка́ти], вта́скувати[ута́скувати]. Насилу добилися до соломи. Ряден з п’ять її утягла Христя в хату (Панас Мирний); Об’юшений потом, втягує деревину в двір (М. Стельмах); Якоїсь однієї ночі розламали [хлопці] широчезне вікно і вчотирьох втаскали в приміщення станції стодвадцятипудовий бак (М. Трублаїні); Зв’язали любенько йому руки, щоб не пручався, та й утеребили у човен і приїхали на той бік (Г. Квітка-Основ’яненко).