утамований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний утамо́ваний утамо́вана утамо́ване утамо́вані
родовий утамо́ваного утамо́ваної утамо́ваного утамо́ваних
давальний утамо́ваному утамо́ваній утамо́ваному утамо́ваним
знахідний утамо́ваний утамо́вану утамо́ване утамо́вані
орудний утамо́ваним утамо́ваною утамо́ваним утамо́ваними
місцевий на/в утамо́ваному, утамо́ванім на/в утамо́ваній на/в утамо́ваному, утамо́ванім на/в утамо́ваних