-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив усіка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усіка́ймо
2 особа усіка́й усіка́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усіка́тиму усіка́тимемо, усіка́тимем
2 особа усіка́тимеш усіка́тимете
3 особа усіка́тиме усіка́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усіка́ю усіка́ємо, усіка́єм
2 особа усіка́єш усіка́єте
3 особа усіка́є усіка́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усіка́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усіка́в усіка́ли
жін. р. усіка́ла
сер. р. усіка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усіка́вши

Словник синонімів

ВІДРУБА́ТИ (відокремити ударом або кількома ударами гострого знаряддя чи холодної зброї), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, ВІДСІ́КТИ, УСІКТИ́заст.; ОБРУБА́ТИ (одне за одним, частину за частиною). - Недок.: відру́бувати, відтина́ти, відсіка́ти, усіка́ти, сікти́, обру́бувати. Згодом ми відрубали гілку (І. Муратов); - Кажуть, що й кат не говіркий, а голову він одтинає (Марко Вовчок); - А мені, братчики, адіть, який шмат хвоста мечем відсікли (І. Франко); Несториця з кількома недобитками прибіг до царя, схиляючи повинну голову, яку, як відомо, меч не січе (П. Загребельний); Він сікачем обрубує стигліші голови соняшників (М. Стельмах).