-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив усіда́тися, усіда́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усіда́ймося, усіда́ймось
2 особа усіда́йся, усіда́йсь усіда́йтеся, усіда́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усіда́тимуся, усіда́тимусь усіда́тимемося, усіда́тимемось, усіда́тимемся
2 особа усіда́тимешся усіда́тиметеся, усіда́тиметесь
3 особа усіда́тиметься усіда́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа усіда́юся, усіда́юсь усіда́ємося, усіда́ємось, усіда́ємся
2 особа усіда́єшся усіда́єтеся, усіда́єтесь
3 особа усіда́ється усіда́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
усіда́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. усіда́вся, усіда́всь усіда́лися, усіда́лись
жін. р. усіда́лася, усіда́лась
сер. р. усіда́лося, усіда́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
усіда́вшись

Словник синонімів

ОСІДА́ТИ (переміщатися вниз під дією ваги, ущільнення і т. ін.), ОСУВА́ТИСЯ, СІДА́ТИ, УСІДА́ТИСЯ[ВСІДА́ТИСЯ]розм.,ЗЛЯГА́ТИрозм.,НАДСІДА́ТИрозм., ВРОСТА́ТИ[УРОСТА́ТИ]розм.; ВГРУЗА́ТИ[УГРУЗАТИ]розм. (про будівлю); ПРОГРУЗА́ТИ (переміщатися вниз, утворюючи заглибину). - Док.: осі́сти, осу́нутися, сі́сти, усісти, усі́стися[всі́стися], злягти́, надсі́сти, врости́[урости], вгру́знути[угру́знути], вгру́зти[угру́зти], прогру́знути, прогру́зтирідше. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (І. Нечуй-Левицький); Саме в горішніх некріплених уступах покрівля помітно осувалася, кілька стояків тріснуло, розщепилося (І. Волошин); В стіжку, сідаючи, тихо шелестіло сіно (С. Чорнобривець); Як цар побачив, що бракує багато грошей, поскаржився цариці. - Як се може бути?Чи наші гроші усілися, чи хтось їх краде? (казка); 1073 року почали мурувати Успенську церкву Печерського монастиря, а закінчили її, ймовірно, 1078-го, після чого вичікували років зо три, доки добре всядуться стіни (з журналу); Покрівля, правда, старувата, злягла, зеленим мохом узялася (І. Цюпа); Гора надсіла і хату завалила (Словник Б. Грінченка); Стара церква вже вросла в землю; Стеля повагом осідає ще нижче. Тепер вона вгрузає своїм горбом у темряву (І. Микитенко); Сніг легко прогрузав і не скрипів під ногами (І. Ле і О. Левада).
СІДА́ТИ (займати місце на якомусь сидінні, на землі тощо), САДОВИ́ТИСЯрозм., УСІДА́ТИ[ВСІДА́ТИ]діал.; ОПУСКА́ТИСЯ, СПУСКА́ТИСЯрідше (на щось низьке, на землю); УСА́ДЖУВАТИСЯ[ВСА́ДЖУВАТИСЯ], УСІДА́ТИСЯ[ВСІДА́ТИСЯ]розм. (зручно влаштовуючись); ПРИСІДА́ТИ (ненадовго); ОСІДА́ТИ (повільно, важко); ПА́ДАТИ, ПЛЮ́ХАТИСЯрозм. (швидко або незграбно); ПІДСА́ДЖУВАТИСЯ (до когось, на щось). - Док.: сі́сти, усі́сти[всі́сти], опусти́тися, спусти́тися, усадови́тися[всадови́тися], усі́стися[всі́стися], присі́сти, осі́сти, упа́сти[впа́сти], плю́хнутися, підсі́сти. - Сідайте ж! - показала вона рукою на стілець. Бичковський сів (І. Нечуй-Левицький); Заграй востаннє на сопілку І на коня скоріш сідай (В. Сосюра); [Прохор:] Милості просимо садовитися. [Сільський староста:] Можна і сісти (М. Кропивницький); Важко опускається звіровод на лаву (О. Довженко); Єнченко запалив цигарку і в задумі опустився на стілець (П. Автомонов); Балабуха.. несміливо опустився на стілець (І. Нечуй-Левицький); Одного дня Зогак усадовився На троні, зробленім з кісток слонових (А. Кримський); Андрійко всаджувався на стільці,.. клав собі на коліна якусь товсту книжку (Ю. Бедзик); - Доня не зрозуміла батька.. - сказав він, усідаючись біля ложа (Д. Міщенко); Тетяна Василівна ждала, доки вони всядуться (П. Загребельний); Юрко плюхається поряд з Вітькою на призьбу (О. Сизоненко).