від (з) [усього́] се́рця. 1. Щиро. Як добре, що існує Нароч, Як добре, що Дніпро дзвенить, Як слова милого “товариш” З усього серця не любить? (М. Рильський).
2. Нестримно. Співаючи пісню, од серця голосить [дідусь] і до плачу доводить (П. Куліш); Оксен .. уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся (Григорій Тютюнник).
3. Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. — Добре підкували, від серця,— запевняв буковинець на прощання.— Хай не зітруться підкови, хай не підіб’ються ваші коні (О. Гончар).