усучений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний усу́чений усу́чена усу́чене усу́чені
родовий усу́ченого усу́ченої усу́ченого усу́чених
давальний усу́ченому усу́ченій усу́ченому усу́ченим
знахідний усу́чений, усу́ченого усу́чену усу́чене усу́чені, усу́чених
орудний усу́ченим усу́ченою усу́ченим усу́ченими
місцевий на/в усу́ченому, усу́ченім на/в усу́ченій на/в усу́ченому, усу́ченім на/в усу́чених