усучаснити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив усуча́снити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   усуча́снімо, усуча́снім
2 особа усуча́сни усуча́сніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа усуча́сню усуча́снимо, усуча́сним
2 особа усуча́сниш усуча́сните
3 особа усуча́снить усуча́снять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. усуча́снив усуча́снили
жін.р. усуча́снила
сер.р. усуча́снило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
усуча́снений
Безособова форма
усуча́снено
Дієприслівник
усуча́снивши